Бортники (370 м; назва походить від слова «бортництво» (виробництво меду)).
Глиниська (315 м; у 1950-х рр., в урочищі Глиниська, був цегляний цех, підпорядкований місцевому колгоспові).
Монастирок (345 м; назва походить від розташованого колись на цьому місці великого дерев'яного монастиря Чину Святого Василя Великого, спорудженого під керівництвом о. Гедеона в другій половині XVII ст.) У XVII—XVIII ст. на скелі поблизу урочища монахи виготовили барельєфне зображення розп'яттяІсуса Христа. На початку XVIII ст. монастир відбудований і реконструйований під наглядом о. Йосипа Перебігайла. У 1937 році в Монастирку встановили дерев'яну каплицю. 22 травня1980 року під час будівництва зони відпочинку, комуністичною владою її спалили і забетонували розп'яття. У 2004 році реставровано розп'яття. На місці зруйновано монашого цвинтаря встановлено великий дубовий хрест. Споруджено хресну дорогу.
Із каменем пов'язана така легенда: «На поляні серед лісу стояла церква, яку злі чорти хотіли знищити. Побігли вони до Карпат, принесли звідтіля великий камінь якого хотіли скинути на церквицю. Сіли чорти відпочити, як тут, на краю села, на подвір'ї одного господаря, закукурікав півень. Чорти злякалися та й покинули камінь, який вгруз в землю недалеко від церкви і лежить там до сьогодні».
Перша письмова згадку про село 1320 року. У 1368 році король Казимир III подарував село Лісники шляхтичу з Польщі Станіславу Древінті.
25 червня 1445 року у Львівському гродському суді відбулось засідання, на якому розглядали справу власника Бережан Петра Цебровського,[a] який переховував у маєтку своєї онуки селян-втікачів з Лапшина та Лісників.[3][4]. Від 1530 р. — власність магната Миколи Сенявського. У часи середньовіччя село розташовувалося на великому торговельному шляху Львів — Бережани — Теребовля.
У 1900—1939 роках у Лісниках діяли філії українських товариств «Просвіта», «Відродження», «Луг», «Січ», «Сокіл», «Союз Українок» і «Сільський господар».
Діяли Народний Дім із великою театратральною залою, бібліотека, молочарня, пекарня, кооператива.
20 вересня 1939 року в село вступила Червона армія; розпочались арешти членів та прихильників ОУН, інших духовних і громадсько-політичних діячів, членів їхніх родин. Більше 20 сімей репресували і вивезли у більшовицькі концтабори, з них, 8 вивезли в Сибір; 4-х осіб (М. Варчак, Т. Танчак, Г. Яцишин, М. Яцишин) у червні 1941 року замордували в Бережанській тюрмі.
Від 3 липня 1941 року до 22 липня 1944 року село під німецькою окупацією. 3 липня 1941 року розстріляли 21 людину[5].
21 жовтня 1943 року військові формування поляків напали на хутір Жорниська[6]
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти С. Гаховський (1924—1945), В. Іваницький (1922—1945), Р. Майський (1911—1945), М. Стухлий (1912—1941), І. Фаріон (1924—1945), П. Харий (1915—1945). Радянська влада репресувала, а згодом реабілітувала 33 жителів Лісників.
Упродовж 1946—1950 року у селі діяла молодіжна організація, яка вивчала, виготовляла і поширювала антирадянські листівки і націоналістичну літературу. 25 січня 1951 року обласний суд засудив: Василя Стухлого та Івана Захарківа на 25 років, Миколу Ільницького — на 5 років, Миколу Неньківа, Миколу Яцишина, та Олексія Мачуру — на 10 років виправно-трудових таборів.[7]
Камінь-скеля «Чортів Камінь» — геоморфологічне утворення, геологічна пам'ятка природи місцевого значення (складається із вапнякового-пісковика, середньоміоценового віку (неоген), об'єм: 150 куб.м).
Церква Різдва Пресвятої Богородиці.Є церква Різдва Пресвятої Богородиці. Храмове свято 21 вересня. Будівництво церкви розпочалося під час домінування Австро-Угорщини, близько у 1889—1890 роках і закінчилося в 1902 році при допомозі Отця Григорія Дичківського. В кінці XIX — початку XX століття до сільської парафії входило село Надорожнів. У радянські часи церква була закрита. Від 5 серпня 1990 року знову відкрита. При ній створений хор. При церкві проводиться катехизація дітей. Є церковний будинок-приборство. Парохи: Іван Ульванський, Григорій Дичківський, Василь Кушнір, Юліан Левицький, Григорій Качала, о. Шанайда, Йосип Чикало. Парохи, які очолювали парафію після відкриття: о. Р. Шафран, о. М. Немелівський, о. Гр. Федчишин, о. Р. Маслій.
З ініціативи депутата Бережанської міської ради Олега Захарківа у 2005 році в селі було обладнано стадіон. У селі діє аматорський футбольний клуб «Лісники», заснований у 2003 році. Команда є дворазовим чемпіоном Чемпіонату Бережанського району з футболу (2009 та 2010 років) та дворазовим володарем кубку Бережанського району з футболу (2008 та 2009 рр.).
Україна
